Відлуння війни та пам’ять серця

2014-05-07

До Дня Перемоги 7 травня в Ізмаїльської міської бібліотеці ім. І. П. Котляревського згадували про героїчні дні Великої Вітчизняної війни. У читальному залі в цей день звучала музика - пісні воєнних років. Так повелося , що ці пісні знайомі нам з дитинства. Зворушливі мелодії беруть за душу кожне покоління, яке їх чує.

У роки війни проявився неймовірний сплеск творчості поетів, письменників, просто рядових солдатів, та й офіцерів, яким написати рядки про війну, про мужність солдатів стало просто необхідністю висловитися.

Напередодні свята Перемоги читачі бібліотеки почули вірші, пісні, написані в той суворий час, коли йшли важкі бої на фронтах, почули вірші, написані вже в мирний час, подивилися уривки з фільмів про цю страшну біду.

Десятикласники, які сиділи в залі, не залишилися байдужими до пронизливим рядках пісні, що з'явилася в перші місяці війни, коли люди потребували закликах і гаслах, які підтримають бойовий дух. Це заклично -патріотична пісня «Священна війна» на слова Василя Лебедєва- Кумача, яку в наслідок назвуть гімном, відома також по першому рядку: «Вставай, страна огромная!»

Але потрібні були і ліричні пісні, щоб зігріти душі бійців. Найбільше визнання отримали пісні у формі любовного послання. Це такі пісні як «Землянка» на слова Олексія Суркова і «Жди меня» Костянтина Симонова.

Багато горя, страждань принесла війна. Вона не щадила нікого: ні жінок , ні дітей. Але народ вірив у перемогу. Тема війни стала однією з головних у творчості Булата Окуджави. Дуже символічно, що він народився 9 травня. І День Перемоги відзначав як подвійне свято. Булат Шалвович чесно розповідав про переживання людини на війні - про страх смерті, про біль, сльозах, ненависті до війни і ворогові.

Глядачі послухали пісню «Ах війна, що ж ти зробила, підла...» на слова Б. Окуджави з к / ф «До побачення , хлопчики!» У виконанні співачки А.Варум

З перших днів і до кінця війни був на фронті Олександр Твардовський. Його поему «Василь Тьоркін» називають енциклопедією Великої Вітчизняної війни. Тут і страшне обличчя війни , і звичайний нехитрий її побут тут саме життя, де поруч подвиги й повсякденні вчинки, жарти, сміх, сльози. Тьоркін - патріот в найкращому, найвищому сенсі цього слова. Для нього не існує жодних сумнівів у тому, що перемога буде вирвана у ворога. Актор Павло Дерев'янко дуже емоційно читає уривок з поеми «Василь Тьоркін»

Серед поетів - фронтовиків було чимало і жінок. Однією з найяскравіших зірок на цьому поетичному небосхилі була Юлія Друніна. Юлія в 17 років прямо зі шкільної лави добровольцем пішла на фронт - працювала санітаркою в госпіталі. Вірші вона писала з дитинства , але відчула себе поетом на війні.

Піднімали тему Великої Вітчизняної війни та Павло Коган, вірші якого пройняті тривожної сумом (як приклад вірш « Бригантина», покладений на музику його другом Жорою Лепський), і Семен Гудзенко, який писав тільки про війну, тому що крім війни у нього в житті нічого не було. Вірш «Моє покоління» було написано в 40 -х роках, але широко відомим стало після виходу на екрани кіноепопеї «Циган», де пісню на вірші Семена Гудзенко виконав Міхай Волонтір.

Вірші Семена Гудзенко виявилися надзвичайно співзвучні внутрішнім світом іншого поета - Володимира Висоцького. У 1965 році режисер московського Театру на Таганці Юрій Любимов поставив спектакль «Полеглі і живі». Ідею вистави підказав К. Симонов. За задумом режисера, актори виступали від імені цілої плеяди поетів воєнних років, створюючи збірний образ покоління, чиє життя була випробувана і перервана війною. У спектакль увійшли вірші Маяковського, Твардовського, Симонова, Суркова, Пастернака, Когана, Гудзенко, Самойлова, Слуцького, Окуджави та ін поетів У цьому спектаклі Володимир Висоцький, зокрема, грав роль Семена Гудзенко. Надалі на своїх виступах Висоцький іноді читав його вірші, також він давав досить високі оцінки військовому творчості поета. Два вірші Семена Гудзенко увійшли в музично -поетичний цикл Висоцького «Мій Гамлет».

Великої школою мужності і героїзму назавжди залишиться в пам'яті людей Велика Вітчизняна війна, що отримала багаторазове відображення в літературі, музиці, кіно...