Пленер "Природи чудові миті"

2016-06-09

/Files/images/meropriyatiya/DSC04015.JPG

В Ізмаїльському Міському саду в четвер, 9 червня, відбувся поетичний пленер "Природи чудові миті", присвячений Всесвітньому дню довкілля. Ведуча заходу і автор сценарію - бібліотекар читального залу Оксана Ульянова. Місце проведення пленеру обрано не випадково: Міський сад завжди вважався «зеленою перлиною» Ізмаїла і культурним надбанням міста.

Четвертий зліт в Міському саду шанувальників поезії та самих поетів пройшов за підтримки відділу культури Ізмаїльської міськради, бібліотеки ім. І.Котляревського та літературного об'єднання міста.

На сцені в Міському саду в цей день виступили місцеві таланти - танцювальні колективи, барди, вокалісти і, звичайно, поети. Своєю творчістю ізмаїльчан порадували клуб спортивно-естрадного танцю "Конфетті", вихованці дитячого садка "Золотий ключик", група "Нега", Ася Сара, Іван Попазов, Параскева Шишман, Андрій доків, народний ансамбль сучасного танцю «Ритм», Ангеліна Гранич, Іван Дерменжі, Аліна Сухарева, Сергій Арсені, Юлія Радом, Оксана Картельян, Тетяна Дрейчук, Олександр Вігер, Микита Балан, Рената Суворова, Вікторія Сосна, Людмила Олейникова.

В рамках пленеру в парковій зоні були представлені книжкові виставки "Літній книжкове меню", "У натхнення під крилом", книжкова інсталяція "У міському саду сиділи ..."

і СТЕНД "буккросинг", де діяла акція бібліотеки І.Котляревського, що дає можливість взяти книгу, почитати і передати її іншому.

Також свої роботи на пленері представили умільці клубу "Фантазія".

Цікава історія Міського саду, який був задуманий на початку ХХ століття як меморіал пам'яті штурму турецької фортеці. Багато років він називався по-різному - Міським садом, Комунальним парком, Комсомольським сквером. Він був спланований в "англійському смаку" - з системою звивистих доріжок, полянками, красивими дерев'яними групами і поодинокими посадками. У центрі парку знаходився фонтан з гіпсовими лебедями - вони плавали, рухомі його бризками. Парк мав красиву, художньої ковки, металеву огорожу, збережену і по сей день. Перед Собором стояли легкі ажурні металеві ворота, зроблені в одному стилі з усім огорожею парку

Комунальний рада міста вирішила впровадити в створення парку-меморіалу все досягнення світової науки на той момент: чавунне художнє лиття, напірний водопровід і (вперше в Ізмаїлі!) Електричне освітлення.

Існує ще один цікавий факт. Для виготовлення корпусу фонтану були використані (в зв'язку з нестачею коштів) в якості дешевої сировини частини, що розірвалися гармат, знайдених на території фортеці. З цих же гармат відлили огорожу для паркових квітників у вигляді широких квіткових листя. В результаті будь-яка деталь в парку нагадувала городянам і гостям міста про великий подвиг народу.

У Міському саду колись було близько 200 видів різних рослин: золоті ясени, широколисті клени, біла і рожева акації, самшит і спірея, туя і рокитник, кілька видів бузку і жасмину. Центральне місце в парку займали чотири середземноморських платана з широкими кронами.

Унікальною прикрасою парку були червоний пірамідальний бук (в Україні зростає тільки в Закарпатті), тис, в'яз південний ( "залізне дерево"), бразильська катальпа ( "сигарний дерево"). Біля центрального входу в парк з боків, як вартові, росли дві японські сливи з темно-червоним листям, а біля самшитового кільця - японська айва, квітуча яскраво-помаранчевими квітами.

Першими "поселенцями" парку були деревця з Тулчі. А потім якось повелося, що ізмаільчане, побувавши в інших містах і країнах, привозили для Міського саду саджанці тих країв, і ті з них, які приживалися і пристосовувалися до нових умов, ставали окрасою парку. Під усіма деревами та чагарниками були таблички із зазначенням назви і батьківщини рослини.

З дзвіниці собору парк виглядав прекрасним кольоровим килимом. Посередині розташовувалася естрада з оркестром. Увечері парк заповнювався людьми. Там призначали зустрічі, приходили потанцювати, послухати музику, побачитися зі знайомими. Люди сиділи на лавочках і прогулювалися, діти гралися біля оркестру. Незважаючи на велелюддя, порядок і чистота в парку дотримувалися незмінно. Їх підтримував відомий і шанована в місті людина - садівник Юхим. Після півночі, коли публіка розходилася, він упорядковував доріжки, вкриті гравієм, і поливав квіти. Вранці парк знову сяяв своєю бездоганною чистотою.

У 1959 році міський сад був включений у Всесвітній Ботанічний довідник як Дендропарк. Туристів і гостей міста обов'язково водили сюди і з гордістю розповідали про кожне дерево. Завжди працював фонтан, а вечорами - танцмайданчик міського Будинку культури. У маленькому кафе, навпроти нинішньої бібліотеки ім. Котляревського, можна було купити прохолодні напої, пиво, морозиво. Парк "жив" круглий рік: вихователі дитсадків приводили дітей на прогулянку, тут проводили заняття з ботаніки і праці, відпочивали пенсіонери.

Сьогодні на місці фонтану стоїть пам'ятник воїнам-афганцям. А в 2009 році об'єкту садово-паркового мистецтва місцевого значення повернули його історичну назву - Міський сад. Звичайно, багато рослин вже зникли назавжди, але радує, що сьогодні парку намагаються повернути гідний вигляд.

Кiлькiсть переглядiв: 209