Творчість Оксани Картельян

/Files/images/mestnyie/b6f2f4c2e405.jpgОксана Картельян належить до тих поетів, чиї вірші зароджуються зі сплаву чуттєвого сприйняття світу і життєвої мудрості, яка якимось незбагненним чином втілюється в глибинній філософії буття. Вже перші своєю збіркою «Оголена душа» вона увійшла в літературний світ нашого краю, як входять до нього тільки дуже талановиті, і в таланті своєму самодостатні, люди, що зуміли сформувати і виплекати в собі Особистості, - зі своїми особливими світоглядом і поглядами, своїм особливим осягненням любові, вірності і самотності...

Ни жалеть, ни желать не хочется,
Затворю поплотнее дверь.
В мягком коконе одиночества
Отдохну от былых потерь.
От обид заслонюсь молчанием
И улыбкой — от фраз пустых,
Буду тешиться ожиданием,
Строить в будущее мосты.
Сколько можно от боли корчиться,
Сколько может душа скорбеть?..
Лучше холить свое одиночество,
Чем от прошлого сатанеть.

У своїх творах Оксана ніколи не впивається претензійною рефлексією, душевними надривами і примарною винятковістю. Так, вона вміє пізнавати себе, свої почуття, своє єство; вона вміє говорити... з собою, але говорити так, щоб бути зрозумілою своїм читачем, щоб він сприйняв її вірші, не як завуальовані під потік свідомості, чим так безбожно грішать багато початківців літераторів, а як осягнення життєвих реалій, як сповідь людини, що чимало в цьому житті пізнала і осмислила.

Коли читаєш вірші Оксани, неминуче ловиш себе на тому, що простота і ясність її складу виходять не від невміння передавати свої думки за допомогою ускладнених поетичних образів і метафоричного світовідображення, а від того, що вона дуже тонко і, я б сказав, відповідально відчуває свого читача, по- філософськи глибино подаючи те, про що прагне йому повідати. При цьому в багатьох творах чітко проглядається відмінна риса її поетичного мислення - вміння відтворити іронічне сприйняття найскладніших життєвих ситуацій. І саме ця самоіронія допомагає їй вижити і в реальному, і в віртуально - літературному світах. Цілком очевидно, що у Оксани Картельян природжене почуття Слова, поетичного розміру і ритму. Мені доводилося знати безліч людей, які створили сотні віршів, видали по вісім - десять збірок, але все одно твори їх потребують дуже ретельного редагування, оскільки печатка майстра і майстерності на них так і не лягла. Так що в цьому сенсі Оксана являє собою той щасливий випадок, коли книжкове пізнання теорії вірша у неї, «технаря» за освітою, лягає на благодатний грунт природженої літературної майстерності. А це завжди «від Бога», це, як у справжнього музиканта слух: або він є, або його немає і вже ніколи не буде.

І ще ... Оксана Картельян - з середовища тих інтелігентів, які самим фактом свого існування створюють навколо себе ауру інтелігентності, творчої та інтелектуальної височини. Саме тому їй вдається згуртовувати навколо себе літераторів, складових і Ізмаїльську районну організацію Аркадійської літературного клубу, і Ізмаїльське літературне об'єднання ім. М. Василюка. Вона активно реалізує себе в журналістиці і настільки ж активно виставляє свої вірші на суд читача в альманахах, колективних збірниках та в обласній періодиці. Під її літературної редакцією і з її передмовою в 2004 році з'явився солідний колективний збірник «Ізмаїл літературний» і не тільки.

У творчих колах давно вкоренилося абсолютно справедлива думка про те, що найскладніше для поета - пройти випробування другого збірником. Виходять з того, що першу книжку поета критики і читач завжди сприймають з певною часткою якщо не поблажливості, то вже принаймні розуміння того, що перед ними - перші літературні досліди, проба пера; що починаючому поету, як і журавлю - перволітків , потрібно дати можливість « стати на крило» . А от другий збірник - це вже щось між діагнозом і вироком, з якого відразу видно: відбувся поет чи все ж таки не відбувся. Так от, своїм другим збірником, образно і точно названим «Філософія розлуки», Оксана Картельян приходить до нас зрілої поетесою, яка знає ціну поетичному Слову і ціну пізнання тієї, істинної, філософії буття, якої, власне, і пройняті її талановиті вірші.

Богдан Сушинський,

академік, віце -президент Української Асоціації письменників, член Національної Спілки письменників України, президент Аркадійської літературного клубу (м. Одеса)

Кiлькiсть переглядiв: 1295